Ефективність проведення масових театралізованих свят у музейних закладах

Автор: Художній музей ім. Верещагіна | 08 листопада 2019 14:14 |

Роль і місце музеїв у суспільстві і культурі визначає одна з традиційних функцій – освіта і виховання. Організація культурно-освітньої роботи серед населення – важливий критерій ефективності діяльності музейних закладів, зокрема Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Художній музей у Миколаєві посідає значне місце в формуванні культури особистості, гідно підкреслює і наочно пропагує ідеї національної самосвідомості, які завжди були основою української культури. 

Соціальні та  культурні зміни сьогодення змушують переосмислювати місце музею в культурному просторі, переглянути шляхи й форми його роботи. Однією з головних функцій музею з моменту його виникнення як соціокультурного інституту стала просвітницька та  виховна робота.

Варто вказати на те, що вітчизняні музеї мають великий досвід спілкування з відвідувачем різного віку, але, починаючи з 1980-х років, просвітницька концепція музеїв почала змінюватися. Наслідком таких трансформацій стало формування нового наукового напряму – музейної педагогіки, що знаходиться на межі між музеєзнавством, педагогікою та  основами соціальної комунікації [10]. У сучасному культурному просторі музей – не лише науково-освітня установа, а  й центр дозвілля, що вирішує завдання особистісного розвитку та естетичного виховання своєї вікової та загальноосвітньої аудиторії. Музей мистецького профілю, зокрема Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна, має орієнтацію на творчий розвиток людини, її естетичне виховання з урахуванням особистісно-орієнтованого підходу в рамках гуманістичної педагогіки.

Пріоритетним завданням культурно-дозвіллєвої діяльності Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна є гармонізація особистості шляхом розвитку естетичних зародків у людині, адже це шлях до самопізнання і творчого осмислення навколишнього світу, а методом його досягнення є діалог у широкому значенні. Таким чином, вкажемо на окремий вид комунікації – музейну комунікацію, яка пов’язує відвідувача з художнім простором музею, його експонатами та музейними фахівцями.

Провідною формою культурно-дозвіллєвої роботи музеїв традиційно були екскурсії. Їх ефективність залежала від неповторності й унікальності розкриття інформаційного потенціалу музейного предмета. Так, спеціальні театралізовані екскурсії в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна проводяться щорічно з нагоди святкування Міжнародного дня музеїв. Театралізовані екскурсії створюють особливу атмосферу сприйняття специфічної культури саме цього художнього музею та з часом перетворюються на традиційні масові заходи.

Ефективність екскурсійної роботи у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна певним чином пов’язана з особистостями, які працювали і працюють  в закладі.  Точніше сказати – віддавали своїй роботі душу і серце. Здатність встановити контакт, вміння зацікавити своєю емоційною розповіддю в основному недиференційовану музейну аудиторію – відвідувачів є фундаментальним для успішної роботи екскурсоводів.  Це дозволяє сприймати музей не як сховище експонатів, а як скарбницю творчої атмосфери з духом театру. Одночасно відбувається і живий процес передачі духовних цінностей від одного покоління до наступного. Усвідомлений  вибір, відбір та власна віддача культуроформуючого потенціалу предметів музейного значення шляхом особистого проведення екскурсій співробітниками музею сприяють вдосконаленню культурного середовища окремо взятого закладу, міста, регіону. Культурно-дозвіллєва робота здійснюється не тільки у формі екскурсій. У музеї проводяться лекції, творчі зустрічі, музичні вечори тощо.  Прищеплюючи почуття пошани і гордості за вітчизняну історію та культуру міста, співробітники Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна в цьому аспекті впливають і на загальну культуру музейної аудиторії.

Співробітники музею зважаючи на  сучасні тенденції розвитку змістили  акцент з об’єктів експонування на відвідувачів, таким чином розглядаючи візит до музею через призму емоційного і соціального сприйняття. Музейники використовують широкий спектр засобів для того, щоб по-новому представити кожен елемент музейного досвіду, у тому числі архітектуру і дизайн, підказки для орієнтування, мультимедійні інсталяції, інтерпретації. Кожен із цих елементів має на меті ефективно перетворити візит до музею на важливу та приголомшливу подію і, врешті-решт, привернути увагу більш розмаїтої публіки, а отже, досягти вищої мети – поділитися знаннями із ширшою аудиторією.

Як відомо, різноманітність типів та категорій музейних відвідувачів визначається соціально-демографічними (стать, вік, освітній рівень, місце проживання, соціальна група, професія тощо), соціально-психологічними (настанови, норми, цінності, очікування тощо) та загально-психологічними характеристиками (особливості мотиваційно-емоційної сфери, увага, пам’ять, мислення тощо). Привертає особливу увагу досвід роботи зарубіжних музеїв з такою категорією відвідувачів, як інваліди. Індивідуальний підхід до кожного, вміння спілкуватися з представниками особливих категорій відвідувачів (люди з обмеженими можливостями, „проблемні діти”, пристарілі) розширюють коло потенційних відвідувачів музею, що дозволяє останньому здійснювати педагогічний вплив на більш широку аудиторію.

Сукупність людей, включених у сферу культурно-освітньої діяльності музею, називають музейною аудиторією. Це поняття об’єднує не тільки реальних відвідувачів, що прийшли в конкретний музей, але й потенційних його відвідувачів, тобто людей, які взагалі ходять у музеї. Музейна аудиторія характеризується за низкою параметрів. Її соціально-демографічний аналіз передбачає виділення таких ознак, як освітній рівень, рід занять, стать, вік, місце проживання. Кожну з цих ознак необхідно брати до уваги при роботі з реальними й потенційними відвідувачами, але, як показують дослідження, ставлення до музею, його експозиції та програм визначається перш за все освітнім рівнем людини.

З погляду частоти відвідання музею аудиторія може поділятися на нестабільну та постійну. Наявність у музеї постійного контингенту відвідувачів – показник успішності його діяльності та важливий чинник подальшого розвитку. Музейна аудиторія досліджується і в контексті спрямованості її інтересів на певні форми культурно-освітньої діяльності музею. У цьому випадку можна говорити про аудиторію виставок або лекторіїв, тематичних вечорів і концертів, відвідувачів „вихідного дня” і т.д. Важливим параметром характеристики музейної аудиторії є ступінь її підготовленості та схильності до сприйняття, що іноді означується поняттям „музейна культура відвідувача”. Йдеться про вміння людини орієнтуватися в музейному середовищі та сприймати специфічну музейну мову. Критеріями оцінки музейної культури можуть служити частота та вибірковість відвідання музеїв, цілеспрямований огляд експозицій і пам’яток, наявність попередньої інформації про музей, отриманої з книг, статей, радіопередач, телепередач та інших джерел.

Аналізуючи музейну аудиторію, важливо враховувати обставини відвідання музею, тобто, самостійно приходить людина в музей чи ж відвідує його у складі організованої екскурсійної групи як учасник культурно-освітнього заходу. Для отримання всіх цих даних, що всебічно характеризують музейну аудиторію, необхідні соціологічні дослідження. Одні з них виявляють динаміку відвідуваності та фактори, що обумовлюють приплив різних груп відвідувачів, інші вивчають інтерес людей до експозиційної тематики та окремих музейних предметів, треті аналізують особливості сприйняття експозиції, ефективність конкретних експозиційних рішень та форм культурно-освітньої діяльності. Результати досліджень дозволяють удосконалювати методику музейної роботи, виробляти рекомендації щодо планування та управління діяльністю музеїв.

Музейна аудиторія досліджується і в контексті спрямованості її інтересів на певні форми культурно-освітньої діяльності музею. У цьому разі можна говорити про аудиторію виставок, тематичних вечорів і концертів, відвідувачів „вихідного дня” та ін.

На теренах колишньої Російської імперії, частину державного утворення якої складала і територія України, перші спроби аналізу музейної аудиторії мали місце на початку ХХ ст. Проте систематичне її вивчення розпочалось з середини 20-х рр. ХХ ст. щонайбільшою масштабністю вирізнялися дослідження, що були проведені у Третьяковській галереї. Їх підсумком стало видання збірки „Вивчення музейного глядача” (1928).

Важливим параметром характеристики музейної аудиторії є ступінь її підготовленості та схильності до сприйняття, що іноді має поняття „музейна культура відвідувача”. Йдеться про вміння людини орієнтуватися у музейному середовищі та сприймати специфічну музейну мову. Критеріями оцінки музейної культури можуть слугувати частота та вибірковість відвідання музеїв, цілеспрямований огляд експозиції і пам’яток, наявність попередньої інформації про музей [1].

Для отримання цих даних, які всебічно характеризують музейну аудиторію, необхідні соціологічні дослідження.

З метою активного залучення широкої аудиторії до музею використовується така форма культурно-дозвіллєвої роботи, як музейне свято. Так, 18 травня – в Міжнародний день музеїв – передусім для молодого покоління,  проводилися театралізовані екскурсії. У їх проведенні активно допомагають співробітники та студенти Відокремленого підрозділу Миколаївської філії Київського національного університету культури та мистецтв, Миколаївського коледжу культури, актори Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії та інші заклади культури міста. Святковість створювалася загальною атмосферою веселощів, активністю учасників, яскравим оформленням.

У сучасній музейній практиці досить активно проводяться дослідження, які дають можливість вивчення й аналізу музейної аудиторії за різними параметрами. Виявляються вікові і соціальні характеристики, вплив музею на формування світогляду, накопичення знань. Дослідження в галузі музейної комунікації проводяться в музеєзнавчому, педагогічному, соціологічному та психологічному аспектах, які доповнюють один одного і потребують міждисциплінарного підходу [4].

Для визначення проценту ефективності проведення масових театралізованих заходів на базі Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна було проведено експрес-опитування відвідувачів під час святкування Міжнародного дня музеїв у 2018 р. Респондентам було запропоновано відповісти на 5 запитань, які наводяться нижче  (див. Додаток А):

1.     Як часто ви відвідуєте масові театралізовані заходи?

2.     Чи порадили би Ви своїм знайомим відвідати масові театралізовані заходи у музеї?

3.     Який масовий театралізований Вам найбільше запам’ятався?

4.     Чи було би Вам цікаво особисто прийняти участь у музейному масовому театралізованому заході?

5.     Оцініть масовий театралізований захід „Ніч музеїв” за 12-бальною системою.

Музейна аудиторія (в нашому випадку потенційна) характеризується рядом параметрів. Соціально-демографічний аналіз аудиторії передбачає виділення в першу чергу таких ознак респондентів, як вік, стать, освітній рівень, рід занять, місце проживання. У нашому анкетному опитуванні взяли участь 100 осіб віком від 15 до 80 років. Це – жителі Миколаєва та області. Серед опитаних респондентів чоловіків – 30 , жінок – 70. Вони мають різний рівень освіти – початкову, середню і вищу. За родом занять – це студенти, вчителі, службовці, робітники, селяни.

У нашому аналізі виділимо лише ті питання, які стосуються культурно-дозвіллєвої діяльності музею, тобто пов’язані з темою дослідження. Однак, попередньо хотілося отримати відповіді на загальні питання, довідатися: що для людей означає музей, як вони розуміють саме поняття „музей”, що їм дає відвідування музею, що найбільше приваблює в музеї, коли вперше побували в музеї, коли востаннє побували в музеї, як часто бувають у музеї, чи планують відвідати музей, чи потрібен музей суспільству, громаді. Більшість респондентів змогли правильно дати визначення поняття „музей”. Вони мають уявлення про його діяльність і правильно розуміють роль музею у суспільстві, відзначаючи необхідність існування музею для духовного та культурного розвитку суспільства, для знання історії свого краю, ін. 

Майже всі респонденти хоча б кілька разів за своє життя побували в музеї та відвідали саме театралізовані заходи. Таким чином зі 100 % опитаних респондентів на питання як часто вони відвідують масові театралізовані заходи відповіли часто 80 %. З певних причин (брак часу, стан здоров’я, відсутність бажання, ін.) не були в музеї 2–3 і більше років. Отримані результати можемо порівняти з даними дослідження на тему „Музеї України”, проведеного в цілому по Україні. Так, експерти Інституту Горшеніна за результатами телефонного опитування 1200 респондентів у містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові у віці від 16 років, проведеного в травні 2010 року, зробили наступні висновки: 28,1% – жителів великих міст України останній раз відвідували музей один чи два роки тому; 26,4% – опитаних останній раз були в музеї три – п’ять років тому; 21,5% – заявив, що відвідував музей більше п’яти років тому; 11,2% – півроку тому. Були в музеї протягом останніх трьох місяців 4,5% опитаних, а 8,3% заявили, що ніколи не відвідували музей [9].

Відвідування музею в цілому та масових театралізованих заходів окремо більшості приносить задоволення, нові знання та відпочинок. Аналіз підтвердив позитивне ставлення всіх респондентів до проведення масових театралізованих свят у музеї. З опитаних відвідувачів 60 % порадили би своїм знайомим та друзям відвідати масові театралізовані заходи у музеї. Найбільше запам’ятався 30% опитаних музейний захід „Три кохання Айвазовського”, що проводився у 2017 р. в рамках святкування Міжнародного дня музеїв та з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження художника-мариніста.    

Проведене дослідження показало ще один цікавий результат, що відношення до музею, сприйняття його експозиції, систематичність відвідування визначається насамперед освітнім рівнем людини та творчими якостями. Таким чином, особисто прийняти участь у музейному масовому театралізованому заході готові 70 % респондентів.

Вивчення музейної аудиторії проводилось стосовно направленості її інтересів на певні форми культурно-дозвіллєвої діяльності музею (екскурсії, огляд стаціонарних експозицій і музейних виставок, тематичні вечори, лекції, вікторини, презентації, ін.) Респонденти однозначно визначились у своєму інтересі до театралізованої екскурсії. Більшість заявили про своє бажання оглядати музей саме з екскурсоводом. Екскурсія є основною традиційною формою культурно-освітньої діяльності музею. Музейна екскурсія проводиться екскурсоводом на певну тему і по окремому маршруту, тобто вона має організований характер і передбачає колективність огляду. Створення екскурсоводом психологічної атмосфери в групі сприяє більш ефективному сприйняттю і засвоєнню інформації. В екскурсії задіяні паралельно візуальний огляд і слово. При замовленні варто знати не лише тематику екскурсій, але і їх класифікацію. Щодо тривалості екскурсії, то більшість висловила думку, що вона має тривати 45–60 хвилин. Щоб екскурсія вдалася, пропонується використовувати театралізовані елементи, дійства. Інші форми культурно-дозвіллєвої діяльності, зокрема, лекції з використанням музейних предметів, цикли лекцій у музеї і поза музеєм; консультації, гуртки, клуби, масові заходи (тематичні вечори, дитячі ранки, ін.) є менш відомими і на думку респондентів менш цікавими.

У процесі аналізу музейної аудиторії важливо враховувати обставини відвідування музею (чи самостійно приходить людина до музею, чи відвідує його організовано у складі екскурсійної групи, як учасник культурно-освітнього заходу, інше). Більшість опитаних (80%) вперше побували в музеї у шкільному віці.

Важливим було визначити як та на скільки балів оцінюють відвідувачі масові театралізовані заходи, що проводяться у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна. На запитання „Оцініть масовий театралізований захід „Ніч музеїв-2018” за 12-бальною системою” були отримані наступні результати: 80% опитаних оцінили масовий захід „Ніч музеїв-2018” на 10 балів і запевнили, що наступного року знову завітають на музейне свято за новими враженнями. 

Ефективність музейної діяльності залежить від впливу музейної експозиції і різних форм культурно-освітньої роботи на певні категорії відвідувачів. На особливу увагу заслуговує молодь. У наш час саме ця вікова категорія людей має низький рівень соціальної активності, вирізняється зниженням культурних запитів, нехтуванням ціннісних орієнтирів, що певною мірою було доведено даним дослідженням. Студенти досить рідко відвідують музей, пояснюють це браком часу, появою інтернету, як джерела цікавого і нового, байдужістю до музею. Та частина молоді, яка відвідує музей зазначає, що хоче дізнатися нове, збагатити свої знання, тобто розглядає музей в першу чергу як освітній заклад. Однак, використання його як центру відпочинку, розважального закладу сприяло б залученню молодих відвідувачів. На думку молоді при музеї могло б функціонувати молодіжне кафе. Тут могли б проводитись розважальні заходи, екскурсії-вікторини, тематичні вечори, творчі презентації, ін.

Цікавими є думки опитаних щодо ефективності функціонування музею, залучення відвідувачів? Для відвідування музею зручнішими є вихідні і святкові дні. Варто вказати на те, що наразі музей працює до 18 години у будні та до 19 години у вихідні, що дозволяє відвідування у вільний час. Відмічались брак інформації про музей, відсутність або недостатня кількість реклами, потреба в рекламній продукції (проспектах, путівниках, буклетах, прес-релізах, ін.). Вартість квитка на думку опитаних є доступною для них. Зазначалось, що кількість відвідувачів у музеї збільшилась би, якби при ньому діяло дитяче чи сімейне кафе, ігровий центр, інтернет-клуб, ін.

Таким чином, при вивченні потенційної музейної аудиторії було визначено її ставлення до музею, рівень готовності до сприйняття музейної експозиції, направленість її інтересів на певні форми культурно-освітньої роботи, адже процес музейної комунікації здійснюється в першу чергу через культурно-освітню діяльність музею. За матеріалами соціологічного дослідження, проведеного під час святкування Міжнародного дня музеїв у 2018 р., використавши результати анкетного опитування, можна зробити певні висновки:

по-перше, соціологічні дослідження є одним із шляхів музейної комунікації (спілкування музею з відвідувачем);

по-друге, використання результатів проведених досліджень дозволять удосконалити методику музейної роботи, виробити рекомендації щодо планування і управління діяльністю музею;

по-третє, визначено фактори, які впливають на рівень відвідування музею (інтерес до певних експозиційних тем і окремих експонатів, ефективність конкретних експозиційних рішень і форм культурно-освітньої діяльності);

по-четверте, чинниками для залучення відвідувачів (в першу чергу молоді) є реклама музею через інтернет, телебачення, радіо; видання друкованої продукції (афіші, буклети, прес-релізи, музейні газети, журнали, інше); впровадження нових технологій в роботу музею; створення організації сприяння музею, залучення волонтерів;

по-п’яте, необхідним є створення у музеї спеціального наукового підрозділу, який би займалися вивченням музейної аудиторії, музейним менеджментом і маркетингом;

по-шосте і найголовніше, масові театралізовані свята у музеях є цікавими і важливими засобами комунікації між музеєм і потенційним відвідувачем [9].

Отже, вивчення музейної аудиторії – одна з основних умов ефективного функціонування даних соціокультурних установ. Дослідження у цьому напрямі дали можливість виявити динаміку відвідувань різних категорій музейної аудиторії, що сприяє встановленню „зворотнього зв’язку” між відвідувачами і музейними спеціалістами, формуванню „своєї” постійної аудиторії. Музейна аудиторія опосередковано визначає якісні (склад, різноманітність угруповань, ступінь активності) і кількісні (кількість „користувачів” музею) показники ефективності музейно-педагогічної та культурно-дозвіллєвої діяльності.

 

 завідувач відділу науково-освітньої роботи Бабенко Л.О.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Листопад 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Жовтень | Грудень