Інформаційну виставку про репресованих селян відкрили у Биківні

Автор: Національний заповідник "Биківнянські могили" | 09 серпня 2019 21:08 |



5 серпня 2019 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось урочисте відкриття виставки «Скривавлена нива», присвяченої репресованим селянам.


На восьми планшетах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу селян переважно Київщини. Згідно із державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію, заможний селянин визначався радянською пропагандою як «куркуль», «експлуататор» і «ворог народу». «Ворогами народу» регулярно ставали також бідняки чи середняки, оскільки самі «критерії ворожості» постійно розширювалися. Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, документів розгортається хроніка сільського життя 1930-х – 1940-х років.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський у своєму виступі зазначив, що дата відкриття виставки є символічною. Саме 5 серпня 1937 року розпочалось виконання сумнозвісного Оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів». Т.зв. «куркульська операція» вважається однією з наймасовіших за кількістю жертв за час сталінських політичних репресій. Радянська влада завдала нищівного удару українському селянству, тим людям, які були господарями на власній землі, спочатку забравши у них цю землю та реманент під час колективізації, а потім і фізично знищивши найкращих, найпрацелюбніших під час Голодомору й Великого терору. Хоча офіційно декларувались основні демократичні права колгоспників, а в профільних і урядових ЗМІ розповідалось про покращення життя на селі, перевиконання колгоспами планових показників, збільшення врожаїв, придбання нової техніки та будівництво нових виробничих приміщень. Богдан Біляшівський також оприлюднив опрацьовані на сьогодні відомості щодо кількості розстріляних і похованих у Биківнянському лісі селян із сіл, представлених на фотографіях виставки. Так само він подякував за співпрацю ЦДАГО України, ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного, ГДА Служби безпеки України, Книжковій палаті України імені Івана Федорова за матеріали та допомогу.


Директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного Владислав Берковський підкреслив, що фотоджерела 1930-х років, що зберігаються в архіві, є досить специфічними як для дослідження, так і для оприлюднення. Попри велику кількість т.зв. «постановочних фотографій», які створювали ідеалістичну картинку життя у постголодоморному селі, наявні інші, що показують нелегкі умови праці та побуту колгоспників. Проте у сукупності з матеріалами з архівно-кримінальних справ, іншими документами ці джерела дозволяють відтворити картину тогочасного життя селян Київщини та показати, як радянська влада у мирний час знищувала власних громадян.

Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Роман Подкур зазначив, що українських селян радянська влада прирекла до розстрілів чи заслань до таборів ГУЛАГу за типовими штампованими обвинуваченнями у проведенні контрреволюційної або протиколгоспної агітації, поширенні провокаційних чуток щодо радянської влади. Проте знищення українського селянства почалося раніше, з примусової колективізації, вилучення зерна, Голодомору, свідомого розділення селян на «куркулів», «середняків» і «бідняків», а потім зштовхування їх між собою. Ці складові, на думку Романа Подкура, дуже вдало висвітлює тайм-лайн виставки. Він також підкреслив, що виконання т.зв. «куркульської операції» в Україні розпочалась на кілька днів раніше, а саме 3 серпня 1937, ще до офіційної вказівки. Пояснення цьому лише одне – ці люди в уявленнях нквсників уже були приречені, адже вільний господар на своїй землі більшовикам заважав.

Перед присутніми також виступили полковник юстиції у відставці, дослідник репресій Андрій Амонс, заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька, родичі репресованих селян, чиї історії представлені на виставці – Олександр Євтух (родич Петра Євтуха), Віталій Литвиненко (правнук Семена Литвиненка), Павло Гольоса (онук Йосипа Гольоси).


Після відкриття виставки учасники заходу поклали квіти та поставили лампадки до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років.

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Листопад | Січень