ЗАБУТІ МОГИЛИ В ГАЛИЧІ: КОЛИШНІ НЕПРИЯТЕЛІ, А ЗГОДОМ СОЮЗНИКИ

Автор: Halicz | 12 липня 2019 10:24 |



Останніми десятиліттями відвідувачі Замкової гори в Галичі, виходячи до мурів твердині дорогою зі сторони колишньої цегельні, могли бачити на узбіччі пагорба масивну бетонну споруду (три площадки різного розміру у формі зікурату), а неподалік від неї ще кілька бетонних конструкцій меншого розміру. Дехто припускав, що це якісь невідомі пам’ятники і поховання, ще інші думали, що бачать рештки якихось недобудов. Докладної відповіді не можна було отримати…

 


Минули роки і дане питання зацікавило науковців. Дослідницька робота не була марною – зібрано матеріали в архівах, опитано нечисленних старожилів і тепер маємо достовірну інформацію щодо даного місця. За даними місцевих каєзнавців, дана площа є місцем поховань воїнів Війська Польського, які загинули в боях з більшовиками, під час радянсько – польської війни у вересні 1920 р. В 20 – 30 –их роках минулого століття кладовище було облагороджене, на кожному похованні встановлено бетонні хрести. Комплекс поховань складався з пам’ятного знака, який увінчував високий металевий хрест та 18 (19?) могил, розмежованих по центру алеєю.

В період радянської влади кладовище було зруйноване в першу чергу, оскільки тут спочивали ті, які захистили ціною свого життя Європу від більшовицького поневолення. Надмогильні хрести було знищено, також зрізано великий металевий хрест з пам’ятника. Місце поступово занедбувалося і забувалося його первинне призначення.


На даний час вдалося встановити 12 прізвищ полеглих, 6 залишаються невідомими. Польські воїни загинули 11 та 14 – 15 вересня 1920 року. За військовими званнями, тут поховані 1 підпоручник (еквівалент - молодший лейтенант) та 11 шереговців (стрільців). Десятеро з них воювали у складі 21 – го піхотного полку, двоє у 36 – му. В своєму бойовому шляху ці дві військові формації мали два протилежні моменти історії пов’язані з Україною. Спершу, в 1919 р. коли українці та поляки, під час українсько – польської війни боролися за свою державність, дані полки були частиною війська неприятеля відносно армії ЗУНР; а вже у 1920 р. під час польсько – радянської війни, були складовою армії – союзника Української Народної Республіки.

 Коротко про ці полки:

21 – й полк піхоти «Діти Варшави» («Dzieci Warszawy»). Полк був сформований в листопаді 1918 року у Варшаві, прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. один батальйон полку перебував на польсько – українському фронті, в околицях Рави – Руської, Белза та Яворова; інші частини воювали на польсько – литовському фронті.

В радянсько – польській війні приймав участь у боях під Варшавою. Після розгрому більшовиків, переслідував їх територією Галичини. 14 серпня 1920 р. полк форсував р. Дністер під Галичем. Формація повернулася у Варшаву з війни в квітні 1921 р.


36 – й полк піхоти «Академічна Легія» (“Legija Akademicka”). Полк сформовано наприкінці листопада 1918 р. у Варшаві з студентів Варшавського університету, Політехніки, Вищої господарської школи, Вищої торгівельної школи. Прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. батальйони полку перебували на українсько – польському фронті, в околицях Рави – Руської, Львова, Рогатина, Бережан.

У радянсько – польській війні воював під Києвом та Житомиром. У Варшавській битві брав участь в боях під Оссовом. 9 вересня 1920 р. форсував р. Дністер під Галичем. Згодом відбуто ряд битв з більшовиками на Тернопільщині.


У звіті про бої під Галичем було записано: «відділи 16 бригади піхоти, 21 полк піхоти і 1/36 полк піхоти форсували міст під Галичем і розбили відділи 365 полку радянської піхоти…».

 

Подібні місця пам’яті є нагадуванням сучасникам про трагічні сторінки нашого минулого. Для вшанування полеглих, члени Івано-франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та наукові працівники відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич», у вільний від основної роботи час, наприкінці червня 2019 р. здійснили часткове прибирання території кладовища. Було викошено траву та прибрано гілля дерев – проте, роботи залишається достатньо.

Зрозуміло, що українсько – польські стосунки мали багато драматичних моментів в своїй історії. І зараз, є певні проблеми щодо меморіальної роботи, які необхідно вирішувати двом сторонам. Важливим є те, що Україна і Польща на сучасному етапі міжнародних відносин знову союзники в боротьбі з російською загрозою…

 

Довідково.

Наприкінці XVIII – сер. ХХ ст. поляки у Галичі складали орієнтовно п’яту частину жителів міста і були другими за кількістю після українців. У 1870 у місті було 609 (19%) поляків, у 1890 – 998 (21%), 1910 – 1057 (21%), 1921 – 916 (27%), 1939 – 300 (6%).

Ініціативи щодо відновлення кладовища Війська Польського в Галичі озвучувалися місцевими краєзнавцями з 2011 року. Було зібрано необхідний фактаж, періодично здійснюється фотофіксація, підготовано схематичний план кладовища. Питання реновації території тричі обговорювалося з різними зацікавленими активістами та групами з польської сторони, проте далі домовленостей питання не було практично вирішено.

В квітні 2019 р. на території кладовища було встановлено пам’ятний хрест і інформаційну таблицю, які вперше знайомлять галичан і туристів з історією цього місця.

В 2020 р. відзначатиметься 100 – річчя з часу розгрому більшовицьких завойовників під Варшавою, тому досить символічним і важливим було б відновлення цього кладовища у первинному вигляді.

 

Почесний краєзнавець України

Андрій Чемеринський

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Листопад | Січень